Кількісна оцінка стану атмосферного
повітря визначається гранично-допустимими
концентраціями (ГДК) різних шкідливих
речовин у приземному шарі (1,5 м) на рівні
дихання людини. Існують два значення ГДК:
максимально разова (допустима протягом 20 хв)
та середньодобова (допустима протягом 24 год).
Середньодобові ГДК є головними, їх
призначення - не допустити несприятливого
впливу на людину тривалої дії шкідливих
речовин. Ступінь небезпеки впливу тієї чи
іншої речовини на живі організми
обумовлюється відношенням дійсної
концентрації речовини (мг/м3) до ГДК у
повітрі на рівні дихання людини. Це
відношення називається токсичною
кратністю речовини і має бути менше одиниці.
При одночасному вмісті в повітрі декількох
шкідливих речовин сума їх токсичних
кратностей повинна бути також менше
одиниці.
У таблиці наведені значення ГДК
деяких забруднюючих речовин в атмосфері.
| Назва речовини |
Гранично-допустима
концентрація |
| Максимально-разова ГДК,
мг/м3 |
Середньодобова ГДК, мг/м3 |
| Діоксид азоту |
0,085 |
0,04 |
| Оксид азоту |
0,6 |
0,04 |
| Оксид сірки |
0,5 |
0,05 |
| Сажа (кіпоть) |
0,15 |
0,05 |
| Пил нетоксичний |
0,5 |
0,15 |
| Окис вуглецю |
5 |
1 |
| П’ятиокис ванадію |
— |
0,002 |
| Бензапірен |
— |
0,000001 |