|
|

* Підведіть покажчик до елементу на схемі, щоб узнати його назву.
- Паливне господарство
- Паровий котел
- Регенеративний повітропідігрівник
- Дуттьовий вентилятор
- Димосос
- Димосос рециркуляції димових газів
- Димова труба
- Водяний економайзер
- Екранна система котла
- Пароперегрівник
- Вторинний або проміжний пароперегрівник
- Насоси шлакозоловидалення
- Циліндр високого тиску турбіни
- Циліндр середнього тиску
- Циліндр низького тиску
- Конденсатор
- Система водоохолодження
|
- Циркуляційні електронасоси
- Конденсатні електронасоси
- Підігрівники низького тиску
- Деаератори
- Бустерні електронасоси
- Турбоживильний насос
- Живильний електронасос
- Підігрівники високого тиску
- Хімводоочистка
- Відбір пари на виробництво
- Підігрівники мережевої води
- Електричний генератор
- Силовий трансформатор
- Трансформатор власних потреб
- Сітковий електронасос
- Пікова водогрійна котельня
|
Основними тепловими агрегатами
ТЕС є паровий котел та парова турбіна.
Паровий котел являє собою системи
поверхонь нагрівання для виробництва пари
з води, що безперервно надходить до нього,
шляхом використання теплоти, яка
виділяється при спалюванні палива, що
подається у топку разом з необхідним для
горіння повітрям. Воду, що надходить до
парового котла, називають живильною.
Живильна вода підігрівається до
температури насичення, випаровується, а
насичена пара, що виділилася з котлової
води, перегрівається.
При спалюванні палива утворюються
продукти згоряння — теплоносій, який у
поверхнях нагрівання віддає теплоту воді,
парі та повітрю, що використовується при
горінні. Після поверхонь нагрівання
продукти згоряння з відносно низькою
температурою видаляються через димову
трубу в атмосферу. На електростанціях
великої потужності димові труби виконують
заввишки 200—300 м і більше з метою зменшення
місцевих концентрацій забруднюючих
речовин у повітрі. При спалюванні палива
залишаються зола та шлаки, що також
видаляються з агрегату.
Одержана в котлі перегріта пара
надходить до турбіни, де її теплова енергія
перетворюється в механічну, що передається
ротору турбіни. З останнім зв'язаний
генератор, в якому механічна енергія
перетворюється в електричну. Спрацьована
пара з турбіни прямує до конденсатора —
пристрою, де пара охолоджується
циркуляційною водою з природного (озеро,
річка) чи штучного (градирня) джерела і
конденсується.
На сучасних конденсаційних
електростанціях (КЕС) з агрегатами
одиничною потужністю 200 МВт і більше
застосовують проміжне перегрівання.
Звичайно використовують одноступінчастий
проміжний перегрів пари. В установках дуже
великої потужності застосовується
подвійний промперегрів, при якому пара з
проміжних ступенів турбіни двічі
повертається до котла. Проміжний
промперегрів пари збільшує ККД турбіни і,
природно, зменшує питому витрату пари на
вироблення електроенергії, а також
вологість пари на ступенях низького тиску
турбіни та знижує ерозійне спрацювання її
лопаток.
Конденсаційним насосом конденсат
перекачується через підігрівники низького
тиску в деаератор. При доведенні
конденсату до кипіння відбувається його
звільнення від кисню та вуглекислоти, що
спричиняють корозію устаткування. З
деаератора вода бустерними насосами (на
блоках малої потужності не
використовуються) подається на
всмоктування живильними насосами,
і через підігрівники високого тиску надходить до парового котла. Підігрівання
конденсату в підігрівниках низького тиску та живильної води в
підігрівниках високого тиску здійснюється парою, частково спрацьованою
у турбіні — так званий регенеративний
підігрів. Останній також підвищує ККД
паротурбінної установки, зменшує втрати
теплоти у конденсаторі.
Отже, на КЕС паровий котел живиться
конденсатом вироблюваної ним пари. Частина
конденсату втрачається і складає
безповоротні витоки. На ТЕЦ частина пари
може відводитися на технологічні потреби
промислових підприємств або
використовуватися для побутових
споживачів. На КЕС витоки становлять
незначну частку загальних витрат пари — до
1%. Для їх поповнення потрібна добавка
попередньо обробленої хімводоочисткою
води. На ТЕЦ ця добавка може досягати 30—50%, а
подекуди й більше. Окрім цього, на ТЕЦ
необхідна велика кількість (сотні тонн на
годину) підживлювальноЇ води для
відшкодування втрат у теплових мережах.
До числа пристроїв та механізмів,
що забезпечують роботу парового котла,
входять: паливоприготовні пристрої, що
виконують подачу палива потрібної якості й
кількості; дуттьові вентилятори, які
подають повітря для горіння; димососи,
призначені для відведення продуктів
згоряння через димову трубу в атмосферу;
димососи рециркуляції димових газів, що
повертають частину димових газів зворотно
в цикл для регулювання температури
перегрітої пари та зниження викидів
окислів азоту; регенеративні
повітропідігрівники, які дозволяють
підняти температуру повітря, що подається в
топку, за рахунок відбору тепла у вихідних
димових газів. Паровий котел і увесь
комплекс вказаного вище обладнання
складають котельну установку.
Для технологічних потреб хімцеху,
електроцеху та ремонтних підрозділів є
потужна компресорна.
Оскільки охолодження генераторів
здійснюється з використанням водню, в
технологічний ланцюг ТЕС включено
електролізну.
На ТЕС є власне маслогосподарство,
де зберігається чисте і відпрацьоване
турбінне та трансформаторне масло. Тут
можна також викнувати грубе очищення масла
від механічних домішок та вологи.
|