Харківська теплоелектроцентраль № 5 (ХарТЕЦ-5) — одна з найбільших на Україні. Вона розташована в Дергачівському районі Харківської області в безпосередній близькості від селища Подворки і призначена для постачання електрикою і теплом побутових і промислових споживачів міста Харкова.

У самий переддень 1980 року перший енергоблок потужністю 120 МВт електричної енергії і 184 Гкал/годину теплової вступив у стрій. Цей день, 28 грудня 1980 року, і вважається днем народження станції.

Через рік слідом за першим енергоблоком було введено в експлуатацію другий, а 2 вересня 1990 року заробив третій, що перевищив по потужності два перших разом узятих. Чотири водогрійних котли були послідовно введені в роботу з 1979 по 1987 роки. Котли оснащені пальниками для двостадійного спалювання палива, системою рециркуляції димових газів і автоматичними газоаналізаторами для контролю викидів окислів азоту.

Для видачі електричної потужності в енергосистему ХарТЭЦ-5 використовує вузлову підстанцію 330/110/35 кВ «Залютино». Відпуск тепла в міську теплофікаційну систему здійснюється по двом магістральним трубопроводам діаметром 1220 мм, розрахованим на роботу під тиском 16 кг/см².

Загальна потужність першої черги склала: теплова — 1798 Гкал/годину, електрична — 540 МВт. За генеральним планом розвитку станції передбачалося будівництво ще двох теплофікаційних блоків потужністю 250/300 МВт і двох водогрійних казанів КВГМ-180. Зі збільшенням потужності устаткування, що генерує, і завершенням будівництва останньої нитки теплової магістральної мережі, що зв'язує станцію з містом, ХарТЕЦ-5 буде покривати потреби Харкова в теплі більш ніж наполовину. Це дозволяє по праву віднести її до числа найбільших ТЕЦ України.

Генеральний план, транспортне господарство і всі спорудження промплощадки ХарТЕЦ-5 виконані з урахуванням роботи основного устаткування на газо-мазутному паливі. Основним паливом є природний газ, резервним — мазут марок М40 і М100. Газ надходить на станцію по газопроводу діаметром 1000 мм від газорегуляторної станції міського кільця газопостачання. Мазут завозять залізничним транспортом. Зливальна естакада розрахована на одночасний прийом 26 цистерн. Для збереження мазуту на ХарТЕЦ-5 побудовані 3 баки обсягом по 20 тисяч кубометрів кожний. Протягом найскладніших за паливозабезпеченістю опалювальних сезонів останнього років епізодичний перевід станції з газу на мазут буквально рятував харківську регіональну енергосистему від колапсу. У цьому змісті, ХарТЕЦ-5 грає в регіоні критично важливу роль могутньої маневреної ланки, що може не тільки досить швидко змінювати пропорції у виробленні теплової й електричної енергії, але і служити важелем стабілізації тиску газу в міській газорозподільній мережі.

Джерелом технічного водопостачання ХарТЕЦ-5 є ріка Уди. Підкачування води здійснюється з Новобаварського водоймища в районі промплощадки ТЕЦ. Система технічного оборотного водопостачання проектувалася як замкнута, безстічна. Вона містить у собі дві баштові градирні площею зрошення 3200 м2, резервуари технічної води і центральну насосну станцію. Циркуляційні насоси подають охолоджену воду в магістральні колектори і далі — у конденсатори турбін. В процесі експлуатації станції виникла необхідність у розмиканні системи. У 1991 році з дозволу Харківського міського комітету охорони природи система водопостачання станції була переведена в малостічний режим зі скиданням продувних вод у ріку Уди. Для того, щоб відмовитися в майбутньому від скидання і повернутися до безстічного режиму роботи, на станції разом з Харківським комплексним інженерним центром виконано робочий проект будівництва біоінженерних споруджень. Проектом передбачене будівництво відстійника площею 0,94 га на 6,5 тис. м³ обсягу, біоінженерного спорудження з 4-х каскадів загальною площею 2,1 га, акумулюючої ємності і дренажній насосній станції.

Контроль за станом водного басейну в зоні впливу ТЕЦ здійснюється відповідно до програми моніторингу якості підземних вод. По розпорядженню Харківської гідрогеологічної партії інститут УкрсхідГІІНТІЗ у 1986 році розробив проект мережі спостережливих свердловин у зоні розміщення об'єктів ХарТЕЦ-5. У 1987 році Харківською геологорозвідувальною експедицією було пробурено 18 спостережливих свердловин, а в 1990 році — ще 5. З них 15 обладнані для спостереження за ґрунтовими водами, 4 і 6 — відповідно за водами верхньокиївського і палеоценового обріїв. Щоквартальний моніторинг здійснює МНВП «ЕКОТЕ» Українського центра охорони вод. Технологічний контроль за станом поверхневих водойм Новобаварського водоймища і ріки Уди, резервуарів технічної води і скидних стоків здійснює центральна лабораторія хімічного цеху ХарТЕЦ-5.

Треба сказати, що ХарТЕЦ-5 є також могутнім виробником підживлючої води для всієї харківської теплофікаційної системи. Цех хімічного очищення забезпечує найвища якість підготовки мережної води, з яким можуть конкурувати далеко не всі підприємства харчової промисловості, що випускають напої. І все-таки, у 2000 році за участю фахівців ЗАТ «Автоматика-сервіс» почата модернізація технологічного устаткування хімцеху, що дозволить збільшити продуктивність хімводоочистки по тепломережі до 800 т/годину.

При досягненні проектної потужності ХарТЕЦ-5 річний обсяг переробки відходів складе: недопалу вапна — 11,4 тис. т., шламу — 7,6 тис. т. Ці цифри дають представлення про те, якою мірою будівництво бази зменшить забруднення повітря, ґрунти і води.

До 1998 року ХарТЕЦ-5 мала статус структурної одиниці спочатку ПЕО «Харківенерго», а після реструктуризації останнього — ДАЕК «Харківобленерго». В 1998 році станція придбала статус юридичної особи - Державного підприємства «Харківська ТЕЦ-5». В 2003 році ТЕЦ було реорганіовано у відкрите акціонерне товариство. 100% акцій ВАТ "Харківська ТЕЦ-5", що є власністью держави, зараз передані НАК "Енергетична компанія України". Як велика електростанція ХарТЕЦ-5 є членом Оптового ринку електроенергії України.

Сучасний період розвитку станції характеризується тісним і плідним співробітництвом з науковими установам Націанальної академіх наук України та вищими навчальними закладами України. На ХарТЕЦ-5 відкрита філія кафедри «Електричні станції» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», де проходять практичну підготовку майбутні енергетики. Залишитися працювати на ХарТЕЦ-5 після закінчення університету — мрія багатьох молодих фахівців. І кращим із кращих це вдається. Хоча основний кістяк колективу станції складають ветерани, що прийшли на роботу 15—20 років тому, останні роки ознаменувалися припливом молоді. Колектив омолоджується.

Колектив станції пишається тим, що за останні роки десятки співробітників підвищили свій освітній рівень. При цьому для багатьох отриманий диплом про вищу освіту став другим. І це зрозуміло — для успішної роботи в ринкових умовах мало бути лише інженером. Сьогодні в енергетику особливо цінуються фахівці, що володіють одночасно інженерною й економічною підготовкою. І таких професіоналів на ХарТЕЦ-5 з кожним роком стає усе більше.

Усупереч усім труднощам, Харківська ТЕЦ-5 із впевненістю дивиться в майбутнє. Вона була і залишається флагманом регіональної енергосистеми, що дає зразки економічності й екологічної чистоти. Життя, безумовно, перекроїло плани, через які проглядалося її майбутнє десять років тому. Можливо, добудовувати потрібно не 300-мегаваті блоки, а більш маневрені ПГУ. Адже, як відомо, саме високоманеврових потужностей особливо потребує сьогодні ОЕС України. Потрібно навчитися активніше використовувати в інтересах регіону наявний маневрений потенціал станції. Потрібно добудувати третю нитку теплотраси і збільшити відпустка тепла на місто. Нарешті, потрібно переконати місто, що йому безпечно «наблизити» свої новобудови до ХарТЕЦ-5. Це буде вигідно і місту, і самої станції. Двадцять років її роботи підтвердили, що вона не є в звичному змісті джерелом промислового забруднення, і обживання територій, що безпосередньо прилягають до санітарно-захисної і водоохоронної зон станції не сполучено з ризиком для людей бути підданими шкідливому хімічному або радіаційному впливам.

Будівництво ХарТЕЦ урбанізовало життя Дергачівського району. Навколо станції окультурено майже 60 гектар колишніх пустощів і боліт, висаджено більш 5 тисяч дерев і 3,5 тисяч кущів, відбудовано сучасними великопанельними будинками два житлових селища (Солоніцевка і Песочін), в яких проживають працівники станції. Новобаварське водоймище розчищене і перетворене в рекреаційну зону. Поява станції стимулювало будівництво нових і розширення існуючих раніш підприємств, серед яких завод «Надія», підприємство «Арго», меблева фабрика, автомобільний ринок «Лоск» і інші. Навіть в умовах жорстокої економічної кризи ці підприємства продовжували працювати, надаючи робітничі місця харків'янам і мешканцям прилеглих селищ.

Незважаючи на скрутне фінансове становище та те, що споживачі теплової й електричної енергії не завжди в змозі розрахуватися з ТЕЦ за спожиту енергію, ми продовжуємо працювати і робимо усе, щоб допомогати людям.

На благодійної підставі Харківська ТЕЦ-5 бере активну участь у будівництві Храму в селищі Солоницівка. Станція подає шефську допомогу школам та лікарням Дергачівського району Харківської області. Нашим дітям жити у майбутньому. А те, якими вони виростуть залежить від нас! Тому, ми завжди допомагатимемо школам, лікарням, дитячим садкам району.

Добре усвідомлюючи свою роль флагмана енергетики Харківського регіону, колектив станції крокує вперед з величезними планами, великими творчими заділами й оптимізмом.

Відкритість до співробітництва, служіння споживачу, підвищення якості й економічності тепло- і електропостачання регіону — от гасла, з якими Харківська ТЕЦ-5 дивиться у своє майбутнє.